с. Северинівка. Северинівський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ"


запам'ятати

 




Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Історія школи

 

ІСТОРІЯ СЕВЕРИНІВСЬКОЇ ШКОЛИ.

 

З розвитком освіти в Україні перші школи, переважно церковно-при-ходські, почали відкриватися і у найвіддаленіших селах. Як свідчить історична довідка, всього в Україні в 1897 році налічувалось близько 17 тисяч початкових шкіл. Вони утримувались державою, громадянами, зем-ствами, церквою, приватними особами. Але вони охоплювали навчанням близько 20% населення України віком більше 10 років.

Як правило, в таких школах навчав дітей священник або дяк, які викла-дали Закон Божий, навчали писати, читати та виконувати чотири арифме-тичні дії. Спочатку церковно-парафіяльні школи були однокласними, потім трьохкласними. Навчали читати та писати в основному по “Часослову

Крім “Часослова” учні вивчали “Псалтир”. Для більшості учнів навчання було важким та нецікавим. Як правило, в таких школах панувала “палочна” дисципліна. Не була винятком і Северинiвська церковно-парафіяльна школа, яка діяла при сільській церкві з 1900 по 1917 рік. Ця школа знаходилась в приміщенні колишньої дзвіниці, що збереглась і по сьогодні. Вона була розташована на нинішній вулиці Котовського, недалеко від знаменитого найстарішого Северинівського дуба, якому за переказами більше 330 років. Цей дуб єдиний свідок тих часів, залишений як страж історії.

В Северинівні була приходська церква в ім’я Архистратига Михайла, дерев’яна, побудована в 1762 році, біля неї кам’яна дзвіниця, з теплою церквою, в ім’я Всіх Святих, побудована священником Костянтином Зубчевським в 1846 році . По штатах вона була віднесена до 5 класу; землі мала 67 десятин. Сільська церква була з великим куполом, з дзвіницею. На жаль, у 1929 році вона була спалена комсомольцями села.

Навчав дітей Василь Радзімовський, читав у школі Закон Божий. За спогадами старожилів, він був дуже строгий і вимогливий, діти його дуже боялись, бо за незнання Закону Божого він карав їх (давав щиглі по лобі).

Хата попа стояла вище церкви, на тому місці зараз будинки вулиці Мо-лодіжної. Попівська хата була велика, з великими вікнами. У попа була велика сім’я – дружина і п’ятеро дітей – двоє синів і три дочки. Після смерті дружини в будинку стала господарювати вдова Марія Семенівна Бояшенко (її син працював у НКВД). Коли діти попа виросли, переїхали жити у Київ. Піп Василь Радзімовський, крім викладання в школі і служіння в церкві, вів велике господарство. У нього було 10 корів, був пастух, якого піп наказував, коли корови не були дуже напасені. У попа було кілька наймичок, котрі вели господарство, варили їжу, прибирали, пекли хліб. Люди згадують: коли на свята наймички пекли дуже гарні паляниці, піп не дозволяв прислузі їсти той хліб, говорив, що прислуга не повинна їсти такий хліб.

У молодшої дочки Єлизавети був син Борис, який кожного літа приїздив до діда Василя Радзімовського в гості. З 1950 року в еміграції, у Південній Африці, мешкає в місті Йоганесбурзі. Борис Балінський став професором і викладав в місцевому Університеті.

Василя Радзімовського було вбито у 20-х роках ( точної дати ніхто не пам’ятає), а на його місце прийшов новий піп Сісецький. Тіло Василя Радзімовського передали в Київ: відвезли вночі кіньми до станції Сухоліси, а там приїхали сини і забрали, щоб поховати в Києві.

Крім попа в церковно-парафіяльній школі вчили дітей грамоти і вчи-телі, зокрема Горшковський Максим ... . Пізніше син його Сергій Макси-мович Горшковський викладав у початковій школі.

Після відокремлення церкви від держави, після 1917 року, церковно-па-рафіяльна школа стала початковою школою – до 1927 року.

Першим вчителем у початковій школі був Краковецький Павло Захаро-вич – був директором і вчителем, жив з сім’єю при школі, і сестра його Оксана Захарівна з дитиною теж жила при школі і вчителювала.

У початковій школі, крім Краковецького, працювали вчителями Захо-вайко ..., Безуглий Панас Темпович – вчитель російської мови, Метельська Настасія Семенівна – математик.

З 1927 року початкова Северинiвська школа стала 7-річною, директор-ром якої був Краковецький Павло Захарович, завпедом ( завучем) був Сергій Максимович Горшковський. Школа була розміщена в 2-х примі-щеннях:

- верхня школа знаходилась в поповій хаті, на місці нинішніх садиб Бойка В.І. та Романка С.В. В ній знаходилась 1 вчительська кімната та 4 класних кімнат;

- нижня школа знаходилась на місці нинішньої садиби Акулініна Р.В., біля старого дуба. В нижній школі знаходилась 1 вчительська і 3 класні кімнати.

В цій школі навчались діти села Северинівка та села Красюки, приходи-

ли сюди після закінчення Красюцької початкової школи. Ця школа знахо-дилась в центрі с.Красюки, біля лісу. Кругом школи був великий яблуне-вий садок. В школі знаходились 1 вчительська кімната, навчальний кабі-нет, дві кімнати відводились під житло для вчителя. Навчав усіх Воловик Яким Іванович. В одній кімнаті навчалось по 2 класи, наприклад 1 і 3 кла-си. Хоч класи були і великі але завжди були дисципліна і порядок. Лише добрими словами випускники цієї школи згадують свого першого вчителя. Випускником цієї школи був також відомий усім Кульбіда Микола Івано-вич – начальник Гідрометцентру України.

У 7-річній школі працювали такі вчителі:

-вчителі 1-4 класів

- Горшковський Сергій Максимович

- Борисенко Талимон Кіндратович

- Халамейда Андрій Оксентійович

- Яценко Іван Митрофанович

Вчителі 5-7 класів

- Краковецький Павло Захарович – російська мова і література;

- Заховайко ... – українська мова і література;

- Безуглий Панас Темпович – німецька мова;

- Романенко...

- Коваль Олександр Федорович – математика;

- Поліщук Іван Андрійович – українська мова і література;

- Савчук Іван Денисович – історія.

Під час війни школа не працювала в цих приміщеннях, учні ходили по

хатах, але холод і голод, відсутність книжок та зошитів змусили припинити навчання до закінчення війни.

Вчителі – учасники Великої Вітчизняної Війни:

1. Іванова Єлизавета Іванівна – викладала російську мову і літературу, була директором школи, мала багато бойових нагород, офіцер запасу, родом з Росії, мала 2 дітей.

2. Пономаренко Панас Левкович – чоловік Іванової, викладав фізкуль-туру, родом з с. Лука Таращанського району. В 1959р. виїхали в с. Лука.

3. Волошин Олексій Минович – викладав математику, був директором школи, родом із Березянки, туди і виїхав в 1955р.,де і помер.

4. Козін Микола Степанович – був завучем школи, родом із Полтавської області, дуже гарно співав, виїхав у Б.Церкву, працював у школі-інтер-наті.

5. Билда Трохим Пилипович – викладав російську мову, був без ноги, мав дуже багато бойових нагород.

6. Яценко Іван Митрофанович – працював вчителем початкових класів з 1947 р. по 1953 р., родом з Лисянського району с. Писарівка, похований в с. Северинівка.

7. Кошман Іван Ананійович – викладав трудове навчання, родом із с. Петрівське, похований в с. Северинівка.

8. Даманський Петро Данилович – викладав трудове навчання в 1972-1979р.р., родом з Таращі, мав багато поранень, було багато бойових нагород.

9. Гатинюк Петро Дорофійович – викладав історію, був директором се-редньої школи, мав багато бойових нагород, старший лейтенант запа-су.

10. Коваль Олександр Федорович – вчитель математики, один з перших вчителів 7-річної школи, мав бойові нагороди.

11. Ткаченко Семен Романович – вчитель географії, історії, мав дуже бага-то нагород, поранення.

12. Городецький Микола Макарович – вчитель української мови та літе-ратури, гарно співав, грав на скрипці, мав багато бойових нагород.

З 1945 року семирічна школа була перевантажена дітьми, навчання

проводилось у дві зміни, кожного класу, починаючи з першого, було по два, крім 7 .

До педколективу прийшли нові вчителі:

- Савчук Іван Денисович – ботаніка і географія;

- Бойко Петро Гаврилович – німецька мова;

- Литвин Олеся Юхимівна;

- Козін Софія Федорівна;

- Осадча Надія Олексіївна – математика;

- Козін Микола Степанович – завуч;

- Омельчук Євдокія Денисівна – біологія;

- Пономаренко Панас Левкович;

- Ботвин Олександр Семенович – музика і співи.

Директорами семирічної школи були: Кисельов..., Бездітний..., Литов-ченко Охрім Мусійович.

1945-1948р.р. – Краковецький Павло Захарович;

1948-1950р.р. – Поліщук Іван Андрійович;

1950р. – Пустовіт Тимофій Трохимович;

1950-1955р. – Волошин Олекса Минович;

1955-1959 - Пономаренко (Іванова) Єлизавета Іванівна.

Северинiвська 8-річна школа проіснувала з серпня 1959 року по 1966 рік

(в 1966 р. вперше був набраний 9 клас ).

Директором школи був Бойко Петро Гаврилович, завучем – Козін Микола Степанович.

Педагогічний колектив:

- Бойко Петро Гаврилович – вчитель географії;

- Оверченко Софія Федорівна – вчитель української мови та літератури;

- Коваль Олександр Федорович – вчитель математики;

- Белінська Марія Анастасівна – вчитель німецької мови та історії;

- Омельчук Євдокія Денисівна – вчитель природознавства;

- Озірянська Ольга Семенівна – вчитель співів, вчитель початкових класів;

- Довга Галина Аврамівна – вчитель початкових класів;

- Котюк Марія Михайлівна - вчитель початкових класів;

- Молодорич Лариса Андріївна - вчитель початкових класів;

- Долгозв’яга Микола Васильович – вчитель праці, фізики, креслення;

- Яцевський Григорій Петрович – вчитель фізвиховання.

Старшою піонервожатою була вчителька початкових класів Довга Гали-

на Аврамівна .

В школі працювали гуртки:

- літературний – вела Оверченко Софія Федорівна;

- співочий – вела Озірянська Ольга Семенівна;

- юннатський – вела Омельчук Євдокія Денисівна;

- “Умілі руки” – вів Долгозв’яга Микола Васильович;

- танцювальний – вела Кулик Марія Яківна.

Кількість учнів: 247.

Рішенням Таращанського райвиконкому від 25 березня 1966 року № 85 Северинівська восьмирічна школа реорганізована в середню школу. Ро-

боту педколективу очолювали такі директори:

Гатинюк Петро Дорофійович- 1966- 1970 р.р.

Федоренко Василь Павлович – 1970- 1985р.р.

Романко Сергій Володимирович- 1985-1998р.р.

Перепона Надія Павлівна- 1998-

З 1985 до 1991 року у школі була відкрита заочна форма навчання.

Завідуючі консультпунктом: Ткаченко Семен Романович

Півторак Галина Петрівна

Недашківська Галина Степанівна

Учителі: Белінська Марія Анастасівна

Омельчук Євдокія Денисівна

Пап Олексій Михайлович

Горобець Марія Платонівна

Сухина Галина Іванівна

Кокозей Ольга Яківна

Малик Олександра Семенівна

Сердюченко Ольга Миколаївна

У 1970р. було побудовано нове приміщення для школи,

розраховане на 560 учнів. Першим директором нової школи був Федоренко Василь Павлович. Біля школи була проведена урочиста лінійка. На перший урок дітей завели до новеньких класів.

З 1985р. директором школи призначили Романка Сергія Володимировича.

У 1998р. директором стала Перепона Надія Павлівна, яка і зараз займає цю посаду, завучем залишився Федоренко В.П.

На сьогоднішній день у школі працюють такі вчителі:

Костівська Тетяна Михайлівна - вчитель фізики;

Берестовська Олга Дмитрівна - вчитель української мови та літератури;

Бузинна Валентина Іванівна - вчитель математики;

Акулініна Людмила Михайлівна - вчитель географії;

Невінчана Валентина Петрівна - вчитель зарубіжної літератури;

Боровик Микола Іванович - вчитель історії;

Лагута Ольга Федорівна - вчитель англійської мови та информатики;

Юревич Софія Іванівна - вчитель української мови та літератури.

Недавно зусиллями педколективу в школі було створено дитячий садок “Калинка”.

З 1966 року по 2000 рік Северинівську школу закінчили 9512 учнів, з них 35 медалістів.

 

ДИТЯЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ ШКОЛИ

(1970 – 1991рр)

У Северинівській середній школі існували 3 дитячі організації: комсомольська, піонерська та жовтенятська організація.

Роботою цих організацій керували старші піонервожаті. В ті часи на цій посаді працювали колишні випускниці школи – Штика Лідія Василі-вна, Лук’яненко Валентина Олександрівна, Дика Тетяна Миколаївна, Лук’яненко Тетяна Василівна, Сафонова Людмила Анатоліївна, Міщенко Тетяна Михайлівна.

В школі діяв комітет комсомолу, який очолювали кращі у навчанні і найактивніші учні школи. До складу комсомольської організації школи входили учні 8 –10 класів.

Кожна комсомольська організація мала свою назву (“Прометей”, “Бригантина”, “Юність” і т.д.), девіз і завдання, над яким працювали,

та комсомольський куточок, в якому висвітлювалось життя організації. Серед класних комсомольських організацій було організоване змагання. Переможці нагороджувались грамотами, цінними подарунками , поїзд-ками. Всі комсомольці школи здавали Ленінський залік.

Секретарями комсомольської організації школи були Хворостяна Тетяна, Марченко Тетяна, Вернидуб Роман, Дика Ольга, Сидоренко Надія, Дика Ірина.

Піонерська організація школи носила ім’я Павлика Морозова. Дру-жина складалася із піонерських загонів, членами яких були учні 4-8 кла-сів. Кожен загін носив ім’я піонера-героя: Валі Котика, Зіни Портнової, Льоні Голікова... Кожен загін мав свій прапорець. Загонові прапорці і прапор дружини зберігалися у піонерській кімнаті на видному почесно-му місці. Дружина мала свого прапороносця і асистентів, групу барабан-щиків і сурмачів. Кожна з цих груп мала святкову форму голубого кольору, у барабанщиків був білий одяг з червоним поясом і червоною пілоткою. Форма одягалася на урочисті збори дружини та свята.

Роботою дружини керувала рада дружини, до складу якої входили найактивніші учні. У кожному загоні обирався голова загону.

Головами ради дружини були Растовецький Леонід, Дика Ірина.

В школі також діяла жовтенятська організація, до складу якої входили учні 1-3 класів. Кожна жовтенятська група мала свою газету, свій девіз, пісню. В кожній групі був вожатий , призначений радою дружини та старшою піонервожатою. Вожатий допомагав вчителю та дітям брати участь у грі “Жовтенята по країні Жовтня”. У 80-х роках для жовтенят був створений клуб “ Світлячок”.

В 1991 році ці організації були розформовані.

Щороку в першу суботу лютого відбуваються зустрічі випускників, на які приходять колишні учні, вчителі-пенсіонери, теперішні вчителі, щоб згадати минуле, поділитися здобутками, успіхами – і так з року в рік. Не згасають традиції, вони житимуть вічно, а з ними - житиме школа – світоч добра і правди